Будуємо приклад

Учень вже має досвід підбору компонентів прикладу, знаючи його результат. Проте цього разу учень має не набір з готових пар «зменшуване-відʼємник», а просто кілька різних чисел. Це дає більшу свободу вибору, більше можливостей для пібору чисел. Неважливо, як саме вони чергуватиметься. Теоретично, відʼємник у одному прикладі може бути зменшуваним в іншому – і різниця буде однаковою, якщо вдало підібрати інші компоненти. На екрані перед учнем міститься приклад з дією віднімання – новий для кожного наступного етапу. Проте на місці зменшуваного та відʼємника просто порожні клітинки, хоча результат прикладу є відомим. Під виразом міститься набір чисел, який також змінюється на кожному наступному етапі завдання. Учень шукає числа, які підходять для того, щоб стати зменшуваним і відʼємником, адже віднімання з ними дасть поданий результат. Хоча вибір досить широкий, на кожному етапі є тільки одна пара таких чисел. Тож дитині здається, що у неї більше можливостей для імпровізації, але насправді їх, цих можливостей, і не надто багато, тож учень не заплутається. Для підбору підходящих чисел потрібно, аби дитина мала, преш за все, розуміння чисел. Коли учень переносить потрібні цифри на їхні місця, то проходить на наступний етап, де будуть нові варіанти вибору та інша різниця, проте завжди дитина працюватиме з багатоцифровими компонентами: сотнями, тисячами, десятками тисяч. Тому дитині треба буде проявити також і увагу до кількості розрядів. Досить цікаво опрацьовуються круглі числа: якщо різниця є таким числом, то зменшуване та відʼємик мають бути однаковими на менших розрядах і відрізнятися на більших якраз на число, яке є різницею.