Опис завдання
Нуль – наймолодша цифра. Ще кілька століть тому такого поняття не існувало просто тому, що нікому не потрібно було використовувати у обчисленнях умовну «пустоту», тобто цифру, яка передає не кількість умовних предметів, а їхню відсутність. Цифра «0» була введена купцями, яким для кращого фінансового звіту необхідний був такий інструмент. Окрім того, саме її використовують для позначення розряду числа, якщо того вимагає конкретний випадок. Наприклад, число «10» містить у своєму написанні нуль, який означає, що ця цифра є першою серед дворозрядних і відкриває другий десяток. Додавання з нулем має своє правило: додаючи до будь-якого числа «0», сумою є перше число. Учень має вивчити це правило, цьому й присвячено дану вправу. На екрані перед дитиною міститься математичний приклад у цифровій формі: два доданки ,між котрими є знак «плюс», а після знаку рівності – пуста клітинка, де треба вказати суму двох чисел. Але один з доданків є нулем, тож учню треба просто вписати у клітинку на місці суми інший доданок. Коли дитина це робить, то проходить на інший етап завдання, де треба виконати аналогічні дії, але поряд з нулем буде вже інший доданок. Важливо, щоб дитина затямила: е правило підходить для всіх без винятку випадків.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: розуміє сутність додавання і віднімання одноцифрових чисел частинами; розуміє сутність властивостей додавання суми до числа, віднімання суми від числа та числа від суми; застосовує в обчисленнях прийом додавання і віднімання чисел частинами, переставний закон додавання, взаємозв’язок між діями додавання і віднімання числа від суми.
Учень/учениця: використовує додавання чи віднімання в межах 100 для вирішення виразів на одну чи дві дії, що містять додавання, віднімання, порівняння з невідомими у будь-яких позиціях, наприклад з використанням малюнків чи символів на місці невідомих.
Учень/учениця: усно додає та віднімає числа в межах 20; до кінця 2 класу знає на пам'ять суми всіх двох однозначиних чисел.
