Доповнюємо речення

Речення є основною одиницею спілкування. Вони дробляться на слова, більшість з яких має своє лексичне значення. А разом речення складаються у цілі тексти, в яких можна знайти й тему, й ідею повідомлення. Проте саме речення як ланка, що існує між цими одиницями мови, грає роль чи не головного інструменту для діалогу. У ході виконання цього завдання дитина буде доповнювати речення згідно з його сенсом. На екрані перед дитиною написано речення. Інформація, яка у ньому повідомлена, також подається й у вигляді ілюстрації, яка супроводжує текстову інформацію задля більшого акценту на ній. Важливо, що речення не є повним: у ньому пропущено певний елемент, скажімо, останнє слово, або просто те слово, що характеризує об’єкт чи описану ситуацію. Під реченням є кілька варіантів слів, один з яких учень має перемістити на пусте місце у реченні. Керуватись у своєму виборі дитина може тільки лексичним змістом. Адже граматично слова тотожні. Це значить, що якщо треба вибрати між двома прикметниками, то вони будуть однакові у числі, роді та відмінку, узгоджуючись з іменником у реченні. Коли дитина обирає, яке зі слів дійсно підходить по своєму сенсу до речення, то проходить на наступний етап, де треба буде виконати аналогічні дії тільки вже з іншим реченням.