Опис завдання
Займенники можуть не тільки позначати обʼєкт, не називаючи його, а й уточнювати чи виражати відносини між предметами, явищами, істотами. Зокрема це стосується розряду займенників, котрі використовуються для позначення належності обʼєктів. У ході виконання цього завдання дитина ознайомиться саме з такими словами. На екрані перед учнем міститься малюнок – новий на кожному етапі. Хоча ілюстрації завжди різні, дещо у них є спільне, а саме: на кожному рівні є той чи інший персонаж та група обʼєктів, які, згідно х умовою завдання, йому належать. Зміна героя є не тільки декоративною, адже вона відзначається на тому, який саме займенник треба використати. Наприклад, якщо цей персонаж чоловічої статі (хлопчик, дідусь, лікар), то речі «його». А якщо це жіночий персонаж (дівчинка, вчителька, лікарка), значить, ці речі «її». Варіанти того, який саме займенник треба використати, є під малюнком. Учень вибирає правильний, після чого переміщує його у порожнє місце перед словом-назвою групи предметів. Коли дитина робить свій вибір, то проходить на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічні дії. Різноманіття образів робить вправу цікавішою попри одноманітність механіки виконання завдання. Важливо, що учень на кожному етапі бачить кілька варіантів займенників, тож бажано, аби учень не просто шукав один правильний, а й розбирався з усіма іншими. Батьки, які можуть брати участь в якості спостерігачів, можуть пояснювати, коли саме треба використовувати той чи інший займенник.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця використовує особові, присвійні та неозначені займенники.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця використовує зміну закінчень у слові, щоб утворити множину іменника, узгодити між собою слова в словосполученнях і реченнях.
Учень/учениця узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.
