Опис завдання
Наголос – це досить специфічний критерій для слова. Його мають всі слова без винятку, але особливість в українській мові в тому, що наголос не є в ній сталим. Цим українська мова відрізняється від деяких інших, наприклад, від польської. Там наголос здебільшого падає на передостанній склад. А в словах української мови все ситуативно – в деяких наголошується останній, в деяких – передостанній, а іноді – й перший склади. Крім того, коли слово змінюється граматично, тобто, за певними внутрішніми ознаками, властивими своїй частині мови, наголос теж може переміститись. У ході виконання цього завдання дитина буде використовувати наголос як критерій для сортування. На екрані на кожному етапі вправи міститься зображення двох робочих зон, які належать двом різним персонажам. Ці герої не мають прямого ставлення до теми наголосу, але їхня наявність вносить до завдання більшого акценту інтерактивності. У завданні, яке сформульовано над цими робочими зонами, вказано, як саме треба використати критерій наголосу. Наприклад, в одну зону треба перемістити слова, де наголошеним є перший склад, а в другу – останній. На кожному етапі будуть нові завдання, хоча сенс залишається одним і тим самим. Також між робочими зонами є слова, які, власне, і треба розподілити по групах. Учень має прочитати їх і, якщо дитина не може сама встановити, який склад наголошений, то натиснути на кнопку, котра супроводжує кожне слово. Натиснувши на неї, дитина почує, як це слово треба правильно вимовляти. Після цього залишається тільки розподілити слова по групах, переносячи їх у відповідні робочі області. Після цього дитина проходить на наступний етап завдання.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця поділяє на склади слова з двох – трьох складів, поєднує окремі звуки (2-4) у склад відповідної структури.
Учень/учениця визначає наголос у дво-, трискладових словах.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
