Закінчуємо розповідь

Існує дуже багато видів текстів. Вони можуть бути суто художніми творами, як прозовими, так і поетичними; існують публіцистичні тексти, наприклад, газетні статті, є й наукові статті, які дитина могла бачити в енциклопедіях. Попри таке різноманіття між текстами є дещо спільне. Оскільки всі вони мають ту чи іншу ідею (водночас загальну, яка обʼєднує всі речення в один текст, і унікальну – притаманну саме цьому тексту), її викладення має певну умовну схему. Спочатку головна думка подається в першій частині тексту. Це може бути зачин для художнього твору тощо. Потім йде розвиток сюжету, думки, говорячи загально – розкриття тексту. І закінчується все підсумком. Він теж може мати кардинально різний вигляд в залежності від того, що за текст перед очима читача. Важливо, що кінцівка тексту підсумовує все, що в ньому було досі, не починаючи ніякої нової думки. У ході виконання цього завдання дитина вчитиметься саме закінчувати текст. На екрані перед дитиною міститься по одному тексту на рівень. Він супроводжується ілюстраціями, які сюжетно повʼязані з тим, про що в ньому йдеться. Текст короткий – буквально три-чотири речення. Але він є незавершеним. Під ним є кілька варіантів речень, серед яких треба вибрати один, який підходить для завершення тексту. Керуючись принципами, описаними вище, дитина вибирає правильне, підходяще за змістом речення в якості закінчення, після чого проходить а наступний етап завдання. Аби у свідомості дитини повʼязати усну та писемну форми мови, під цими реченнями, а також біля тексту є спеціальні активні кнопки, натискання на які викликає звуковий запис цих слів.