Опис завдання
Найпершими займенниками, які вивчає дитина, є особові, адже їх призначення зрозуміти найпростіше: вони використовуються для того, щоб замінити назву предмета відповідним словом, яке співпадатиме з ним граматично за категоріями роду, числа і відмінка (ці займенники змінюються за відмінками). У ході виконання цього завдання дитина закріпить навички вибору підходящих займенників, але робитиме це у вправі, що має сильний ігровий аспект. Це робиться для того, аби учню було цікаво вивчати цю тему. На екрані перед дитиною міститься малюнок – новий на кожному етапі завдання. Цей малюнок є не просто набором не повʼязаних між собою елементів, а повноцінною ілюстрацією з фоном та великою кількістю деталей. Займенник, що вказано у завдані, використовується як критерій відбору. Серед всіх зображених на малюнку обʼєктів є тільки один, назву якого можна замінити на цей займенник. Дитина вивчає всі обʼєкти та підставляє замість їхніх назв це слово. Займенник та назва предмета мають узгоджуватись у роді та числі. Коли дитина робить свій вибір, то проходить на наступний етап завдання. Оскільки назви деяких обʼєктів дитина може не знати (або ж не знати, яку саме форму назви використати), біля кожної деталі є активна кнопка, натиснувши на яку учень почує відповідне слово. Тож візуальний ряд доповнюється звуковим, а слово-займенник у завданні вказано літерами – це все створює цілісну картину у свідомості дитини, що дуже важливо для розвитку мовленнєвих здібностей.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення; встановлює їхню кількість; виявляє зайві та відповідні зазначеним прикметам.
